ЗМІСТ
МЕТА І ЗАВДАННЯ РОБОТИ…………………………………………………4
ВСТУП …………………………………………………………………………..5
РОЗДІЛ 1.ОПИС БАЗИ ПРАКТИКИ…………………………………………..6
ІСТОРІЯ КАФЕДРИ ТА ЇЇ НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ…………….6
ЛАБОРАТОРІЇ КАФЕДРИ……………………………………….…8
1.3.ЛАБОРАТОРІЯ ДЛЯ ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ……….……..12
РОЗДІЛ 2. ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ……………………………….....20
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….25
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………26
МЕТА І ЗАВДАННЯ РОБОТИ
Мета роботи – вивчити будову і призначення деяких деталей двигуна
(блок циліндрів, колінчастий вал, розподільчий вал), підготовити до фарбування, пофарбувати . Підготовити лабораторію для навчання.
ВСТУП
Матеріалом для виготовлення блоків циліндрів зазвичай слугує перлітний сірий чавун з невеликим додаванням нікелю та хром, високолеговані чавуни та сталі, алюмінієві, рідше, магнієві сплави. На початку історії розвитку автомобілів могли також використовуватись латунні блоки циліндрів, що пояснювалось високою технологічністю цього сплаву при литті.
Чавунний блок циліндрів має більшу механічну жорсткість і менше чутливий до перегрівання, що забезпечує його роботоздатність у важких умовах експлуатації. Недолік — велика маса, схильність до корозії, нижча у 4 рази ніж в алюмінієвих сплавів теплопровідність, що ставить високі вимоги до роботи системи охолодження.
Блоки циліндрів з алюмінієвих сплавів є легкими за масою і краще охолоджуються, однак у них виникає проблема із забезпеченням зносостійкості та ремонтопридатності стінок циліндрів
Конструктивно колінчастий вал об'єднує кілька корінних і шатунних шийок, з'єднаних між собою щоками. Корінних шийок як, правило, на одну більше, а вал з таким компонуванням називається повноопорним. Корінні шийки мають більший діаметр, ніж шатунні шийки. Продовженням щоки в протилежному від шатунної шийки напрямку є противагою.
РОЗДІЛ 1. ОПИС БАЗИ ПРАКТИКИ
1.1. ІСТОРІЯ КАФЕДРИ ТА ЇЇ НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
Кафедра «Експлуатація та ремонт автомобільної техніки» започаткована у 1944 р. як кафедра «Автомобілі». Нею завідували: доцент В.Я.Калюс (1944-1951 рр.), к.техн.н., доценти В.В. Осепчугов (1951-1959 рр.), Б.Б.Генбом (1959-1966 рр.), О.Ф. Нефьодов (1966-1977 рр.); д.техн.н, професор, згодом — академік АІН України, Р.А. Акопян (1977-1992 pp.); д.техн.н., професор П.М. Гащук.(1992-2010рр.), з 2010р. - д.техн.н., професор Кіндрацький Б.І.
У 1954 р. кафедру автомобілів перейменовано в кафедру автомобілів і двигунів внутрішнього згоряння, а в 1956 p., після припинення підготовки інженерів за спеціальністю "Двигуни внутрішнього згоряння", їй повернуто попередню назву.
У 1982 р. на базі Всесоюзного конструкторсько-експериментального інституту автобусобудування відкрито філіал кафедри автомобілів, а в 1986 р. при Львівському територіально-виробничому об'єднанні автотранспорту організовано другий філіал.
Сучасною вітчизняною і зарубіжною апаратурою обладнано сім лабораторій, а саме: ремонту автомобілів, автоматики, теорії автомобіля, технічної експлуатації автомобілів, двигунів, конструкції автомобілів, конструкції ПТМ, розрахунку і конструювання автомобілів. У філіалі кафедри створена шляхова лабораторія, оснащена найновішим сучасним вітчизняним і зарубіжним обладнанням для реєстрації різних параметрів у процесі випробувань автобусів. Створено клас персональних комп'ютерів
На кафедрі працювали провідні спеціалісти: лауреат Державної премії, д.техн.н., професор В.В.Осепчугов; к.техн.н., доценти Б.Б.Генбом, Ю.І.Дробот, О.Ф.Нефьодов.
Основні напрямки наукових досліджень кафедри:
розробка і впровадження у виробництво конструкцій пневматичної підвіски, регуляторів гальмівних сил, засобів пасивної безпеки і систем автоматики;
дослідження їх впливу на експлуатаційні властивості перспективних автобусів (Р.А. Акопян, Є.К. Вільковський, В.А. Дем'янюк, М. Нiкітін, А.Б. Разумов, А.М. Кізман, М.В. Циців, Л.В. Крайник, В.М. Хрунь, Є.Л. Крокос, Р.В. Пелехатий, Т.П. Шишкіна, Я.І. Підгородецький);
дослідження режимів властивостей автонавантажувачів (М.В. Сінкев...
